Відмінювання іменників. Поділ їх на відміни

За належністю до роду та за характером відмінкових закінчень іменники поділяються на чотири відміни.

I відміна. До першої відміни належать іменники жіночого та чоловічого і подвійного роду із закінченням -а, -я (правда, ідея, Микола, собака, невдаха, суддя). Залежно від кінцевого приголосного основи іменники I відміни поділяються на три групи: тверду, м’яку і мішану.

До твердої групи належать іменники, основа яких закінчується на твердий приголосний і які мають закінчення -а: сторона, береза, Катерина, невдаха.

До м’якої групи належать іменники, основа яких закінчується на м’який приголосний і які мають закінчення -я: господиня, пекарня, Галя, Ілля, суддя.

До мішаної групи належать іменники, основа яких закінчується на шиплячий і які мають закінчення -а: пуща, суша, круча, межа.

II відміна. До другої відміни належать іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним та -й або з закінченням -о, -е (товариш, вирій, батько, Дніпро, дідище), а також іменники середнього роду на -о, -е, -я (око, море, знання), крім тих, що при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-, -ен- (лошати, теляти, племені). Іменники II відміни за кінцевим приголосним поділяються на три групи: тверду, м’яку і мішану.

До твердої групи належать іменники чоловічого і середнього роду, основа яких закінчується на -ар, -ер, -ир, -ор, -яр, у яких наголос при відмінюванні не переходить на закінчення (базар, інженер, жир, прапор, столяр, маляр).

До м’якої групи належать іменники, основа яких закінчується на твердий приголосний, крім шиплячих (очерет, лист, срібло, вікно), також іменники чоловічого роду, основа яких закінчується на м’який приголосний (учень, січень, хміль, щавель), іменники середнього роду, основа яких закінчується на м’який приголосний (зілля, узлісся, питання, бажання) та із закінченням -е (поле, сонце, горе), а також іменники, що закінчуються на -ар, -ир, у яких наголос при відмінюванні переходить з основи на закінчення (кобзар — кобзаря, вівчар — вівчаря).

До мішаної групи належать іменники, основа яких закінчується на шиплячий (чебрець, плач, дощ, плече, дворище), а також іменники чоловічого роду з суфіксом -яр, що означають професію чи рід занять, і наголосом у непрямих відмінках на закінченні (газетяр, тесляр, пісняр, різьбяр).

III відміна. До третьої відміни належать іменники жіночого роду з кінцевим приголосним (ніч, любов, радість) та слово мати. Третя відміна іменників на групи не поділяється.

IV відміна. До четвертої відміни належать іменники середнього роду з закінченням -а, -я, які при відмінюванні набувають суфіксів -ат- -ят- або -ен- (теля, дівча, ім’я, хлоп’я).