Хордові тварини. Безчерепні. Риби. Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні та Черепні (Хребетні)

Хордові — вищий тип тваринного світу, що об’єднує понад 40 000 видів, різноманітних за розмірами, зовнішнім виглядом і середовищем існування. Усім хордовим властиві такі риси будови:

• опорою всього тіла є внутрішній осьовий скелет — хорда. У деяких тварин вона зберігається протягом усього життя (ланцетник, осетроподібні, дводишні, кистепері риби), в інших хорда є тільки у личинок або зародків, а потім вона замінюється кістковим утвором — хребтом;

• під хордою міститься травна трубка. Вона починається ротом і закінчується задньопрохідним отвором. Передній відділ кишки (глотка) у зародків пронизана зябровими щілинами, які зберігаються протягом життя у нижчих хордових (ланцетник, риби) і зникають у процесі розвитку у вищих хордових;

• центральна нервова система трубчастого типу знаходиться над хордою. Розвивається з ектодерми й у хребетних диференціюються на головний і спинний мозок;

• центральний орган кровообігу (серце або кровоносна судина, що його замінює) міститься в черевній частині тіла, що забезпечує прискорення кровотоку;

• хордові — це двобічносиметричні тварини, що мають вторинну порожнину тіла.

Тип Хордові об’єднує 2 групи (підтипи) тварин: Безчерепні та Черепні, або Хребетні.

Підтип Безчерепні

У представників підтипу Безчерепні добре виражені всі ознаки хордових. У них є:

а) хорда, що проходить від кінчика голови до кінчика хвоста;

б) зябра глотки, що відкриваються в навколозяброву порожнину;

в) порожниста нервова трубка.

Безчерепні — невеликі за розмірами напівпрозорі рибоподібні тварини, що живуть у мілководних ділянках морів, вони або вільно плавають, або зариваються у пісок.

Типовим представником безчерепних головохордових є ланцетник. Це тварини з низьким рівнем обміну речовин, довжиною близько 5 см. Ланцетник мало плаває, звичайно лежить на дні моря, зарившись у пісок і рухаючи навколоротовими щупальцями, заганяє в рот воду. Вода потрапляє в зяброву порожнину, стінки якої складаються з тонких зябрових перегородок, у кожній з яких є кровоносний капіляр. Вода проходить у щілини між ними і віддає кисень. Але, пройшовши зябра, вода потрапляє в нову, навколозяброву порожнину. Назовні вода виходить через невеликий отвір. Так ланцетник дихає.

Добуває їжу пасивно. З водою у глотку потрапляють дрібні організми. Середня кишка має виріст — печінку. Серця немає, пульсує черевна судина. Кров ледве рухається тонкими судинами. Кровоносна система замкнена і складається з одного кола кровообігу. Органи виділення — нефридії, що нагадують органи виділення кільчастих червів, розташовані на міжзябрових проміжках і відкриваються в навколозяброву порожнину. Нервова трубка в головному відділі утворює невелике розширення. Від трубки відходять нерви. Ланцетники — роздільностатеві тварини, запліднення і розвиток їх зародка відбувається у воді.

Вважають, що ланцетник схожий на ту примітивну тварину, від якої походять хребетні.

Підтип Черепні, або Хребетні

Підтип Хребетні — найбільш прогресивна група хордових тварин, що мають такі загальні ознаки:

• шкірні покриви хребетних виконують захисну функцію. Шкіра бере участь у газообміні і виділенні продуктів розпаду. Похідними шкіри є волосся, кігті, нігті, пір’я, луска, голки тощо. В епідермісі шкіри деяких хребетних розвиваються сальні та потові залози;

• мускулатура поділяється на соматичну (скелетну) і вісцеральну (мускулатура щелепного апарату, кишечника та інших внутрішніх органів). Скелетна мускулатура сегментована. Вісцеральна мускулатура не має сегментації;

• скелет хрящовий, кістково-хрящовий або кістковий, поділяється на такі відділи: осьовий скелет, що складається зі скелета черепа і скелета хребта; вісцеральний скелет, утворений зябровими дугами, щелепами; скелет поясів кінцівок і скелет вільних кінцівок;

• травна система представлена ротовою порожниною, глоткою, що завжди пов’язана з органами дихання, стравоходом, тонким і товстим кишечником, травними залозами — печінкою і підшлунковою залозою;

• дихальна система утворена зябрами (риби, личинки амфібій) або легенями (наземні хребетні). Додатковим органом дихання у деяких є шкіра;

• кровоносна система замкнена. Серце складається з двох камер (риби, личинки амфібій), трьох (амфібії, рептилії) або чотирьох (птахи, ссавці). Кров поступає в передсердя, а в кровоносне русло спрямовується шлуночками. Коло кровообігу одне (риби, личинки земноводних) або два (інші класи хребетних). Кровоносні судини поділяються на артерії, вени та капіляри;

• нервова система ектодермального походження. Центральна нервова система утворена головним і спинним мозком. Головний мозок поділяється на передній, проміжний, задній і довгастий. Над довгастим мозком знаходиться мозочок. Спинний мозок у вигляді довгого тяжа розташований у спинномозковому каналі;

• органи чуття (нюху, зору, слуху) добре розвинуті. У первинноводних тварин є органи бічної лінії, що сприймають тиск, напрям руху, швидкість течії;

• органи виділення в усіх хребетних представлені нирками;

• хребетні роздільностатеві. Запліднення зовнішнє (риби, амфібії) або внутрішнє (інші класи). Розвиток зі стадією личинки (риби, амфібії) або прямий.

До підтипу Хребетних (Черепних) належать холоднокровні: надклас Риби (клас Хрящові та клас Кісткові риби), класи Земноводні (Амфібії), Плазуни (Рептилії) і теплокровні: класи Птахи та Ссавці.


 
загрузка...
загрузка...