Брунька – зачатковий пагін. Листок – бічна частина пагона. Будова і різноманітність листків. Видозміни листків

Брунька — це зачатковий пагін з дуже вкороченими міжвузлями. На поперечному зрізі бруньки в її центрі є зачаткове стебло, оточене зачатковими листочками,  що прикріплені у його нижній частині. Зачаткове стебло та зачаткові лист­ки разом складають зачатковий пагін. Його верхівка називається конусом наростання. За рахунок верхівкової бруньки пагін наростає у висоту, за рахунок пазушних (їх ще називають бічними) відбувається бічне галуження. Бруньки, які закладаються в будь-якому іншому місці стебла або на коренях, називають додатковими. Бруньки, які мають, окрім зародкового стебла, тільки зародкові листки, називають вегетативними, а ті, у яких є і зародкові квітки або навіть суцвіття — квітковими (генеративними) бруньками. Сплячі бруньки — ті, що можуть декілька років перебували у стані спокою, не розвиваючись.

Здатність пагона до утворення нових дочірніх пагонів із пазушних бруньок називають бічним галуженням. У результаті цього формуються головний, бічний і додатковий пагони. Початок головному пагону дає брунька зародка при проростанні насіння. Бічний пагін утворюється з пазушної бруньки. Додаткова брунька, розташована на листку або міжвузлі, дає додатковий пагін. Усі разом вони формують систему пагонів.

Листок — це бічна частина пагона, що складається із черешка, основи, листової пластинки та іноді прилистків. Листок має обмежений ріст: коли досягає певних розмірів, його ріст припиняється. Черешок орієнтує листкову пластинку відносно сонячних променів — черешковий листок, за відсутності черешка листок називають сидячим. Кріпиться листок до стебла основою. У деяких рослин нижня частина (основа листка) розширена та обгортає стебло, захищає від ушкоджень — це піхва листка. Прилистки можуть мати вигляд парних маленьких листочків, колючок, лусочок, плівочок при основі листка — вони виконують захисну функцію.

Залежно від кількості листкових пластинок на черешку листки поді­ляються на прості та складні. Простий листок має одну листкову пластинку на черешку і повністю відпадає під час листопаду. Складний листок має декілька пластинок (листочків) на черешку, кожна з яких може опадати окремо під час листопаду. Край листкової пластинки простих листків і листочків складного листка може мати різну форму: цілісну, зубчасту, пильчасту, виїмчасту та ін. Різноманітні форми і в листової пластинки: округла, лінійна, голчаста, яйцеподібна та ін.

Складні листки залежно від кількості та розташування листочків поділяються на трійчасті (конюшина), пальчасті (люпин), непарноперисті (горобина) та парноперисті (горох). Провідні пучки, що пронизують «м’якуш» листка, називають жилками. Розрізняють жилкування листка за такими формами: сітчасте (клен, яблуня), лінійне (злаки), дугове (конвалія, подорожник). За розташуванням листків на стеблі в певному порядку виділяють три найпоширеніші типи: почергове, або спіральне (верба, яблуня), супротивне (бузок, м’ята) та мутовчасте, або кільчасте (елодея, вороняче око).

Листки можуть виконувати, окрім основних функцій (фотосинтез, дихання, транспірація), ще додаткові, у зв’язку з чим спостерігаються їх видозміни. Колючки кактусів — видозміна листків, колючки білої акації — видозміни прилистків. Рослини посушливих місцезростань накопичують воду у видозмінних листках (алое, молодило). У гороху окремі листочки складного листка перетворюються на вусики, якими рослина чіпляється за опору. Соковиті луски цибулини — запас поживних речовин; сухі — захищають внутрішні частини цибулин (цибуля, тюльпан) та бруньок (тополя, яблуня та ін.) від механічних ушкоджень, низьких чи високих температур, пересихання. Деякі рослини мають здатність до вегетативного розмноження листками (сенполія та ін.). У комахоїдних рослин листки перетворюються на спеціальні утворення для уловлювання та перетравлювання комах (росичка, пухирник).