Школа покликана сіяти "розумне, добре і вічне", але разом із знаннями сучасна система навчання вручає дітям і абсолютно непотрібну та важку ношу, яку вони змушені нести по життю. Саме зі школи тягнуться ті комплекси неповноцінності, від яких людина страждає, і які не дають йому просуватися по службовій драбині, стати успішним у професії та в особистому житті. Що це за комплекси і чому вони виникають - давайте розберемося.

 

1. Підліток - вже не дитина, але ще й не дорослий. Ця проміжна позиція доставляє масу неприємностей. Іноді двері в світ дорослих захлопується перед носом самими ж значущими дорослими, з мотивуванням «ти ще занадто малий», «ніс не доріс». Вони, найчастіше батьки, виявляються не готовими до нового статусу дитини в сім'ї та соціумі.

 

Основна проблема, що виникає у підлітків, - це проблема взаємин з батьками. В юнацькому віці дитина позбавляється від дитячої залежності і переходить до відносин, які засновані на взаємній довірі, повазі і відносному, але неухильно росте рівність. У більшості сімей процес проходить болісно, сприймається як зухвала поведінка.

 

Підлітковий вік - вік, якого зі страхом очікують практично всі батьки. Адже саме цей відрізок від 12 до 16 років здавна іменують вибухонебезпечним, ранимим, важким, кризовим, перехідним і навіть доленосним. Період між дитинством і юністю, коли приходить закоханість, але ще ніхто з них не знає що це таке. Коли змінюється фігура, але всі вони соромляться своєї краси, бо не знають добре це чи погано.

 

Здається, що важкий вік у підлітків настає відразу, раптово. Ще вчора діти чіплялися за наш мізинець, ми вели їх до першого класу, а от уже у хлопчиків ламається голос, а дівчатка не відходять від дзеркала і кожен з'явився прищик здається їм причиною всіх нинішніх і прийдешніх нещасть. Їм важко - нашим підростаючим дітям, але важко і нам - їх розгубленим батькам.

 
Більше статтей...
Copyright © 2011-2015 Школяр України.
All Rights Reserved.